- етика
- [е/тиека]
-кие, д. і м. -иец'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
етика — и, ж. 1) Наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей. 2) Норми поведінки, сукупність моральних правил якого небудь класу, суспільної організації, професії і т. ін … Український тлумачний словник
етика — същ. морал, нравственост, благонравие, добросъвестност, благоприличие, добродетелност същ. нрави … Български синонимен речник
етика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
етика — кы, ж. Ол. Наука моральності, звичаїв … Словник лемківскої говірки
енерґетика — кы, ж. Рс. Галузь народного господарства, що вивчає природні енергетичні ресурса … Словник лемківскої говірки
Фонд Мазоха — Фонд Мазоха … Википедия
цветик-семицветик — цв етик семицв етик, цв етика семицв етика … Русский орфографический словарь
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
ПРИКЛАДНАЯ ЭТИКА — область знания и поведения, предметом которой являются практические моральные проблемы, имеющие пограничный, междисциплинарный и открытый характер. Показательные примеры таких проблем смертная казнь, эвтаназия, трансплантация органов,… … Философская энциклопедия
ЮГОСЛАВСКАЯ ФИЛОСОФИЯ — возникновение первых самостоятельных философских школ в западных районах Югославии, распавшейся в настоящее время на ряд самостоятельных государств, датируется 15 в. Первоначально югослав, философия испытывала сильное влиятие схоластической… … Философская энциклопедия